Страница Людмилы Федоренко

Пишу вірші, ціную в людях здорове почуття гумору. Понад усе люблю своїх донечок, хоч вони уже й дорослі, хочу, аби вони були щасливіші й забезпеченіші від мене, але ніколи не вивищували матеріальне над моральним і духовним. Мрію про видання збірок власних поетичних і непоетичних творів, про внуків і... пенсійний період (який держава вже, до речі, відібрала!), щоб можна було хоч щось устигнути зробити й пожити для себе та для дітей.

Поезія, квіти, позитивні люди

Майдан's, Голос країни і подібні, що не капають на мізки неспроможністю наших керманичів зробити Україну сильною державою у всіх відношеннях

Василь Симоненко "Лебеді материнства"

Ніжна класика, лірика й ненав'язлива патріотика

«Шире открой глаза, живи так жадно, как будто через десять секунд умрёшь. Старайся увидеть мир. Он прекраснее любой мечты, созданной на фабрике и оплаченной деньгами. Не проси гарантий, не ищи покоя — такого зверя нет на свете». Рей Бредбери