Страница Наталіи Нагірной

Люблю відпочивати, напевно, як і всі люди. Люблю поспати,хоча останнім часом на це нема часу, люблю ....

Кримінальне право і кримінальний процес

Руслана, Океан Ельзии, Друга Ріка

Non schole, sed vitae discimus.(Не школа вчить, а життя)
Per aspera ad astra.(Крізь терні до зірок)
Plebs clamat: panem at circensis.(Народ вимагає: хліба і видовищ)
Patriae decori civibus educandis.(Освітчені люди- окраса Батьківщини)

Нет, ты не плохой... Просто у нас цели не совпадают: ты ищешь, с кем спать, а я - кого любить

Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі! —
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!

Подаруй мені, доле, у вікнах
березу.
Хай спочине душа в оберегах
беріз.
Я прийшла у цей світ, щоб
пройти обережно,
не завдавши нікому ні смутку,
ні сліз.
А натомість я мушу. Усе щось
я мушу.
Бог посіяв мене у жорстокі
ґрунти.
Тут не можна пройти,
не поранивши душу.
Тут свобода не сходить, тут
сходять хрести.